Автори зазначають, що сутність капеланського служіння полягає у тому, що капелан виступає як духовний наставник, який поєднує релігійні обряди, пасторське консультування та соціальну підтримку. Зокрема, капелан виконує важливу роль у полегшенні душевного стану та відновленні внутрішнього спокою особи, що знаходиться в складних умовах життя, таких як бійці на фронті або ув’язнені в місцях позбавлення волі. Сутність капеланського служіння полягає в наданні духовної опіки через пасторське консультування, участь у релігійних обрядах та підтримку людей у важких умовах життя. 

У свою чергу специфіка капеланського служіння полягає в його універсальності та адаптивності до різних соціальних середовищ. Капелан працює в межах законодавчих та церковних норм, взаємодіє з органами державної влади, керівництвом установ та іншими релігійними діячами, забезпечуючи релігійну та моральну підтримку для кожної окремої людини. 

Таким чином, капеланство є не лише релігійною, але й соціальною практикою, яка відіграє важливу роль у підтримці духовних і моральних цінностей, у сприянні етичному розвитку та гармонії в суспільстві.