Привітання ректора інституту з Різдвом Христовим!

Привітання ректора Таврійського християнського інституту Валентина Синього з Різдвом Христовим!

Наприкінці цього року багато людей запитували мене: як ви, українці, бачите Бога під час війни? Часто у цьому запитанні приховано інше: а де ж чудеса? Мовляв, чи можете ви розповісти історію про те, як снаряд летів і зупинився, і ви дивом залишилися живими…?

На жаль, наш досвід підказує, що дотик Бога не завжди проявляється через надзвичайні чудеса. Дуже часто Його присутність тихіша, глибша і водночас болючіша. Вона проявляється не в скасуванні страждання, а в здатності пройти його разом із Ним.

Різдво – це історія про прихід Месії в людському тілі, у зламаний і поранений світ, щоб почати його відновлення. Бог не стоїть осторонь людського болю – Він входить у нього.

Пророк Ісая саме так описує мету приходу Месії: «Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити вбогим, послав Мене перев’язати зламаних серцем, полоненим звіщати волю, а в’язням – відкриття в’язниці, щоб проголосити рік Господнього уподобання… і потішити всіх, хто в жалобі».

Водночас варто чесно визнати: перев’язування зламаних сердець не завжди означає миттєве й завершене зцілення. Іноді зцілення та відновлення лише починаються на Різдво, але їхнє завершення належить кінцю історії.

І все ж, у цьому є надія. Бо якщо Бог уже прийшов у наш біль, то Він і доведе справу відновлення до кінця.

Тож у ці Різдвяні дні бажаю кожному з нас не втратити надії, побачити Божу присутність навіть у найтемніших обставинах і довірити Йому шлях від поранення до відновлення.

З Різдвом Христовим і з надією на Його мир!